21 березня - Всесвітній день поезії

 Щороку у березні світ відзначає Всесвітній день поезії. 

Щоб привернути увагу суспільства до поезії як до джерела відповідей на багато питань людства, як до мистецтва, повністю відкритого людям, на 30-ї сесії ЮНЕСКО у 1999 році було прийнято рішення: 21 березня кожного року відзначати Всесвітній день поезії. 

Прийнято говорити, що поезія – це загущеність думки й почуття….. Іван Франко назвав поезію «кристалізацією» життя; Ліна Костенко пише «Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі»… Символічним знаком поезії, як відомо, є крилатий кінь – Пегас, адже «крилатість» – одна з важливих її якостей. Поезія допомагає нам жити разом. Вона необхідна для встановлення діалогу між культурами та для гармонійної взаємодії між різними суспільствами. Заохочення поетичної творчості, її поширення та перекладу — це ще один із чинників сприяння культурному різноманіттю, життєво важливе джерело натхнення, відроджуване живою єдністю поета в багатогранних проявах його творчості.

Colorful Scrapbook Quiz Game Presentation від користувача Lubov Mazyrenko

Справжня поезія — безсмертна. Так, можна заперечити, що мало чого є у світі настільки ж нетривкого, ніж слова — чи то на папері, чи на камені. Поезія подібна властивостями до алмазу, але не має його твердості. Однак згадаймо слова героя великого роману: «Рукописи не горять». І навіть через тисячі років віднайдений серед пісків пустелі клаптик папірусу зі словами стародавнього поета зберігає свою силу. Ця поезія приходить до нас через час і простір і торкається нашої душі так само, як і сучасна. Кажуть, що поезія — це голос істини, голос правди . Той, хто чує його, здатний піднятися на вершини духу, згуртувати націю, об’єднати людство. 

Поезія лікує, надихає, розчулює, смішить. Вона не вимагає від вас багато уваги й часу – але якщо ви все ж знайдете для неї трохи місця у своєму житті – вона вам неодмінно віддячить. Всесвітній день поезії – гарна нагода попіклуватися про свою книжкову полицю й поповнити її поезією.

Поезія єднає. Якщо вам подобаються однакові вірші, цілком можливо, ви станете чудовими співрозмовниками і друзями. Схожі поетичні смаки говорять про схоже світовідчуття, а отже, про десятки спільних ниточок, які можуть між вами протягнутися. Поділіться з друзями улюбленим віршем – і, можливо, відкриєте когось з дуже неочікуваного боку. 

 

До 95-річчя від дня народження  

В. З. Нестайка (1930–2014),

українського письменника, драматурга, журналіста

Всеволода Нестайка справедливо вважають класиком дитячої літератури. Його книги перекладені двадцятьма мовами, серед них арабська та бенгалі.
 
За творами письменника знято фільми, які отримали міжнародні нагороди. Телефільм «Тореадори з Васюківки» одержав на міжнародному фестивалі в Мюнхені Гран-прі (1968), на Міжнародному фестивалі в Алегзандрії (Австралія) – головну премію (1969). Кінофільм «Одиниця з обманом» премійовано на Всесоюзному кінофестивалі у Києві (1984) і відзначено спеціальним призом на міжнародному кінофестивалі у Габрово (Болгарія, 1985).
 
До 95-річчя від дня народження  В. З. Нестайка (1930–2014), українського письменника, драматурга, журналіста в бібліотеці Первомайського ліцею «Ерудит» підготовлено книжкову виставку. Експозиція презентує творчий доробок письменника. В своїх книгах він веде розмову завжди з щирою довірливістю, не нав'язуючи власних оцінок, з веселим іронічно-усміхненим поглядом на своїх героїв, на їх невмілі вчинки, таким чином стверджуючи добро, чесність, відкритість і засуджуючи зло, малодушність, заздрість.

Пропонуємо вашій увазі презентацію про життєвий шлях В.З. Нестайка і вікторину "Світ дитинства В. Нестайко"

"Світ очима дитини: Всеволод Нестайко" від користувача Lubov Mazyrenko

Віртуальна Вікторина від користувача Lubov Mazyrenko

 

             

  14 вересня - День українського кіно

 

Професійне свято працівників кінематографії - День українського кіно - встановлений Указом Президента від 12.01.1996 № 52/96 і відзначається щорічно у другу суботу вересня.

Перша українська кінозйомка відбулася у вересні 1896 року в Харкові, де фотограф Альфред Федецький зняв кілька хронікальних сюжетів. А вже в грудні Федецький влаштував перший український кіносеанс у Харківському оперному театрі.

З дореволюційним кіно в Україні пов’язана творчість багатьох популярних акторів. Королевою екрану тих часів була Віра Холодна, яка народилася в Полтаві і багато знімалася в Одесі.

У 1922 році було засновано Всеукраїнське фотокіноуправління, якому вдалося реконструювати одеське і ялтинське підприємства, а в 1928 році ввести в дію Київську кінофабрику (майбутню Київську кіностудію ім. О. Довженка). У 1930 р. в Україні з’являється перший звуковий фільм - документальна стрічка Д. Вертова «Симфонія Донбасу».

Українські художники впродовж минулого століття створили власну яскраву кіношколу, яка гідно збагатила світове кіно. У пам’яті назавжди залишаться імена Олександра Довженка і Івана Кавалерідзе, Марка Донського, Сергія Параджанова, Леоніда Бикова, Леоніда Осики, Івана Миколайчука і багатьох їх талановитих творчих послідовників. Протягом останніх років в український кінематограф прийшло нове покоління кіномитців.

У 2003 році був прийнятий Закон України «Про загальнодержавну програму розвитку кіноіндустрії», завданням якого є створення належних умов для розвитку кінематографії України, відновлення ролі і впливу національного кінематографу у культурній, соціальній і духовній сферах життя українського народу, відновлення кінематографії як конкурентоспроможної галузі, вдосконалення механізмів позабюджетного фінансування та залучення в кінематографію України інвестицій.

В 2024 році День українського кіно припадає на 14 вересня.

Представляємо вам добірку визнаних шедеврів, тож у це свято українського кіно радимо вам заглибитись у вітчизняний кінематограф, де через невблаганність часу заховалось безліч шедеврів, які треба дивитися, вивчати й надихатись ними.

https://suspilne.media/culture/12219-12-sedevriv-ukrainskogo-kino-aki-mae-podivitis-kozen/

Добірка українських фільмів

Українські фільми, які варто подивитися:

 

Кіборги, 2017

Памфір, 2022

Поводир, 2014

Гніздо горлиці, 2016

І будуть люди (серіал), 2020

Мої думки тихі, 2019

Я працюю на цвинтарі, 2021

Червоний, 2017

Висота 307,5 , 2019

Довбуш, 2023

 

На долю багатьох українських сімей нині випало чимало випробувань. У такі часи саме найближчі люди стають опорою для кожного з членів родини – саме тому ми зробили для вас добірку з дитячих та анімацій фільмів для сімейного перегляду українського виробництва. Це картини, які розповідають багато цікавих історій, що веселять та змушують замислитися.

 

https://ukrcy.news/2024/01/05/ukrayinski-filmy-ta-multfilmy-dlya-pereglyadu-z-ditmy/

Пропонуємо вам перевірити свої знання у вікторині «У світі української кінематографії», дізнатись цікаві факти з історії перших винаходів українців та про перші стрічки, які стали фундаментом для сучасного кінематографу.

Вікторина "Кіно у книзі оживає"

 

Вишиванка: українська душа

Вишиванка — це не лише особливий елемент святкового національного одягу, але й важлива частина культури українського народу. А тому знати про існування такої події як День вишиванки повинен кожен українець.

За словами істориків та археологів певні елементи вишиванки існували ще на одязі скіфів. Вони проживали на території сучасної України до нашої ери. За часів Київської Русі також носили вишитий одяг, а згадки про особливе вбрання русинів можна знайти в записах багатьох мандрівників.

Крізь віки проніс український народ любов до вишиванки та зберіг особливі традиції її створення. Кожний регіон України може похвалитися своїми унікальними звичаями, які пов'язані з національним орнаментом на одязі.

Історію виникнення особливої української вишивки пов'язують із Трипільською культурою епохи пізнього неоліту. Трипільці були умілими гончарами, однак вони не лише робили красивий посуд з глини, але також прикрашали його спіральними візерунками. Історики переконані - такі ж символи можна було побачити і на одязі трипільців.

Якщо говорити про мотиви, які зустрічаються в українській вишивці, то найдавнішими вважаються геометричні візерунки: різноманітні ромби, зигзаги, кола, хвилясті лінії, меандри, цятки тощо. Водночас використовувалися такі вишивальні техніки як пряма гладь та "ретязь" (різновид "хрестика"). Остання була особливо популярною на заході сучасної України.

В XIX столітті наступив переломний момент в історії вишивки. Саме тоді з'являється така професія як вишивальниці. У них замовляли вишиванки для цілої сім'ї. Відтепер не треба було самим оздоблювати вбрання, адже все робили майстрині. Популяризацією вишиванки серед української інтелігенції займався Іван Франко. Саме він був першим, хто сміливо поєднував вишиту сорочку з діловим піджаком.

2006 року в Україні було запроваджено особливе свято — День вишиванки. Ініціатором створення виступила Леся Воронюк, яка на той час була студенткою історичного факультету Чернівецького національного університету. Дівчина запропонувала своїм одногрупникам обрати день та прийти на лекції в національному вбранні. Цю ідею підтримали не лише студенти, але й викладачі. З роками традиція стала популярною по всій території України. Дата завжди припадає на третій четвер травня. 2024 року це буде 16 травня. Подія швидше носить символічний характер, тому що не прив'язана до державного або церковного свята. Одягнена вишиванка 16 травня стане символом незламності українського духу, заявою на весь світ про те, що українці - вільний народ.

 День вишиванки — подія, яка покликана зберегти українські традиції, передати їх наступному поколінню.

Напередодні свята вишиванки бібліотекари провели урок «Вишиванка: українська душа» для учнів 3-х класів, на якому ознайомили дітей з історією свята, з кольорами вишивки, з орнаментами вишивальної техніки, з картою вишиванок. Учні відповідали на запитання вікторини.  Наприкінці уроку запропонували ліцеїстам  за допомогою QR-коду перейти до сайту,    де можна створити власне закодоване ім’я в український вишивці. Діти були в захваті. 

                                              9 травня – День Європи

В Україні 9 травня як День Європи відзначається з 2023 року. Його встановлено Указом Президента України від 8 травня 2023 року № 266 «з метою зміцнення єдності народів Європи, забезпечення миру і стабільності на Європейському континенті». І саме 9 травня День Європи як символ єдності та миру на континенті відзначають у країнах Євросоюзу. 

Після завершення Другої світової війни, коли Європа лежала в руїнах, європейські країни почали продумувати принципи політичної співпраці та економічної кооперації. Для економічного відновлення потрібно було забути про історичну ворожнечу, зокрема між Францією та Німеччиною, та почати спільними зусиллями будувати єдине майбутнє. 

9 травня 1950 року французький міністр закордонних справ Роберт Шуман виступив з ініціативою налагодити в Європі спільну координацію та контроль за важкою промисловістю. Він запропонував розробити принципи спільної політики для досягнення солідарності в цій окремій галузі. Шуман запропонував створити нову форму організації держав у Європі у вигляді "наднаціональної спільноти". Метою такої спільноти, за словами французького урядовця, було створення механізму попередження воєн, щоб їх не лише «не можна було уявити, а й вони були неможливими». У своїй Декларації він наголошував, що економічна співпраця допоможе підвищити стандарти життя та стане першим кроком до об’єднаної Європи. 

Шляхом до реалізації плану Шумана мала стати Європейська спільнота вугілля та сталі. За його задумом, Франція, Німеччина та інші європейські країни мали передати управління виробництвом вугілля та сталі єдиному органу. Унаслідок такого об’єднання ключові галузі військової промисловості також мали перейти під спільний контроль, що унеможливило б підготовку окремої країни до нової війни.

 В результаті у 1951 році в Парижі був підписаний договір про створення Європейської спільноти вугілля та сталі. Спершу його ратифікували шість країн: Франція, Німеччина, Італія та країни Бенілюксу - Бельгія, Нідерланди й Люксембург. Організація була відкрита для інших європейських держав. Вважається, що саме Декларація Шумана офіційно започаткувала процес європейської інтеграції.

Тисячолітня історія України є невід’ємною складовою історії Європи. Важко переоцінити ступінь культурної, політичної, мілітарної та економічної інтеграції української нації до загальноєвропейської спільноти. Після отримання у червні 2022 року статусу кандидата на вступ до Європейського Союзу Україна впевнено крокує до нового формату цього споконвічного цивілізаційного об’єднання. І в цей же час саме Україна вже не вперше у своїй історії рятує Європу від зовнішньої загрози, від навали варварської орди. 

Сьогодні українці зі зброєю в руках захищають Європу і дають шанс на мир і створення нової світової системи безпеки. І очевидно, що необхідною умовою для подальшого існування європейської цивілізації є перемога над росією, відновлення територіальної цілісності України та унеможливлення майбутньої агресії російського імперіалізму проти будь-кого на планеті.

 

Бібліотекарі провели захоплюючу подорож для учнів 7 класу "Шляхами Європи: відкриваємо таємниці країн" Діти ознайомилися з європейськими цінностями, символами Європи. Відповідали на питання вікторини, впізнавали  за описом дивовижні споруди Європи.