"ЧАРІВНИК І ДРУГ ДІТЕЙ" 

23 ЛИСТОПАДА 2018 РОКУ - ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ ДИТЯЧОГО ПИСЬМЕННИКА МИКОЛИ НОСОВА

Народився  в Києві в сім'ї актора-естрадника Миколи Петровича Носова та Варвари Петрівни Носової, окрім нього, у родині ще були брати Петро (старший) та Борис (молодший) і молодша сестра Лариса. Дитинство провів в Ірпені. Потім родина мешкала на вулицях Глибочицькій, Борщагівській та на Маріїнсько-Благовіщенській (тепер Саксаганського), 86. З 1915 по 1923 роки навчався в київській приватній гімназії Стельмашенка (згодом 9-а гімназія, трудова школа). З 1923 року родина знову мешкала у Ірпені. Навчався у вечірній робітничій школі. У 1927—1929 вчився в Київському художньому інституті, звідки перевівся в Московський інститут кінематографії (закінчив у 1932). У 1932—1951 — режисер-постановник мультиплікаційних, науково-популярних та навчальних фільмів (у тому числі для Червоної Армії, заслуживши цим в 1943 орден Червоної Зірки).

   Почав публікувати оповідання у 1938 («Витівники», «Живий капелюх», «Огірки», «Чудові штани», «Мишкова каша», «Городники», «Фантазери» і ін., надруковані головним чином у «малюковому» журналі «Мурзілка» і що склали основу першої збірки Носова «Тук-тук-тук», 1945). Носов ввів в дитячу літературу нового героя — наївного і розсудливого, пустотливого і допитливого непосиду, одержимого жаданням діяльності і що постійно потрапляє в незвичайні, часто комічні ситуації.

    Особливо широку популярність завоювали його повісті для підлітків «Весела сімейка» (1949), «Щоденник Миколки Синіцина» (1950), «Вітя Малєєв в школі і удома» (1951; Сталінська премія, 1952).

    Довготривалу популярність і любов читачів здобули його казкові твори про Незнайка. Перше з них — казка «Гвинтик, Шпунтик і пилосос». Надалі герой з'явився в знаменитій трилогії, що включає романи-казки «Пригоди Незнайка і його товаришів» (1953—1954), «Незнайко в Сонячному місті» (1958) і «Незнайко на Місяці» (1964—1965; Державна премія РРФСР ім. Н. І. Крупськой, 1969).

    Автобіографічний твір письменника — «Повість про мого друга Ігоря» (1971—1972), написана у формі щоденникових записів з життя дідуся і онука (1-а ч. — «Між роком і двома», 2-а ч. — «Від двох до двох з половиною років») і мемуарна повість «Таємниця на дні колодязя» (1977; два її первісних варіанту — «Повість про дитинство» і «Все попереду», обидві 1976).

     У Святошинському районі Києва нова вулиця 2018 року отримала назву на честь Миколи Носова.