21 березня - Всесвітній День поезії

 Сьогодні – Всесвітній день поезії 

Поезія надихає, звеличує, штовхає на подвиги… Вірші найвідоміших поетів світу окриляють закоханих романтиків, запалюють відчайдушних любителів пригод, спонукають до боротьби за свої права.

Мабуть, не знайдеться в світі людини, як б не знала напам’ять хоча б одного віршованого твору. А як щодо Вас?)

Нині достеменно невідомо, хто вперше почав складати вірші. Проте найстарішими вважають вірші-гімни поетеси-жриці Ен-хеду-ани, яка жила в 23 столітті до нашої ери.

Про життя поетеси відомо лиш те, що вона була дочкою аркадського царя Саргона, що завоював Ур (територія сучасного Ірану). Ен-хаду-ана писала про місячного бога Нанна та його дочку, богиню вранішньої зорі Інанну.

Пройдуть роки, і світ відкриє для себе імена незрівнянного Вільяма Шекспіра, талановитого Вольтера, славетного Тараса Шевченка, генія пера Олександра Пушкіна, які писатимуть на вічні теми: кохання та зради, щастя і горя, дружби та ненависті, миру та війни, свободи та неволі.

Нині поезія стала настільки популярною, що для неї навіть день окремий вигадали — 21 березня. Вперше Всесвітній день поезії відсвяткували… як гадаєте, де?.. звичайно ж, у Парижі, одному з найромантичніших міст Землі. А запровадила свято ЮНЕСКО у 1999 році.

Відтоді щороку цього дня креативні люди збираються разом, щоб поділитися власними поезіями та висловити свої почуття і емоції. 

Друзі! Вітаємо Вас зі Всесвітнім Днем поезії. Нехай її бурхливе джерело наповнює ваші серця безмежною блакиттю, дарує натхнення, гарний настрій та легкі рими. Поезія надихає, звеличує, штовхає на подвиги… Вірші найвідоміших поетів світу окриляють закоханих романтиків, запалюють відчайдушних любителів пригод, спонукають до боротьби за свої права.

 

 

Ювілей справжньої мисткині: Наталі Лапікурі 75!

 Ювілей справжньої мисткині: 

Наталі Лапікурі 75!

Наталя Лапікура народилася 17.03.1951 року в Чорнобилі, але її батьки досить швидко перебралися до Києва.

Валерій Лапікура народився в 1943 році в Сибіру, де його батьки були в евакуації під час війни. В 1944 році повернулися в Україну Валерій Лапікура закінчив Київський Національний університет імені Тараса Шевченка, після чого працював журналістом на українському радіо і телебаченні.

Наталя Лапікура закінчила Київський інститут інженерів цивільної авіації і працювала інженером авіаційного обчислювального центру. Згодом закінчила Національну Академію управління і стала вести економічну програму на Державному українському телебаченні.

Валерій і Наталя Лапікури разом зняли багато телевізійних програм і фільмів, зокрема, "Югославія. Мертвий сезон" — про те, яким великим горем для людей є війна.

Разом написали багато книжок. Серед них — детективні повісті "Інспектор і кава", про те, як боролися зі злочинністю в 70-і роки минулого століття. Зараз йде робота над телесеріалом на основі цих повістей.

Оскільки у Валерія і Наталі Лапікур дев'ять онуків, то вони також пишуть і дитячі книжки. Вже вийшла збірка оповідань про дитинство видатних людей — Григорія Сковороди, Петра Котляревського, Жана Анрі Фабра, математика Михайла Остроградського і льотчика-аса Івана Кожедуба.

Бібліографія творів :

 Кримінальний роман: малоросійський детектив.

 "Хазарська балада": роман-фентезі (2001 р.);

 Детективний серіал "Інспектор і кава #1" (київський детектив у стилі "ретро") (2004–2006 рр.)

"Покійник "по-флотському" ("Інспектор і кава")

Наступна станція — смерть ("Інспектор і кава")

Поїзд, що зник ("Інспектор і кава")

 "Вилов бандюг по-науковому" "Інспектор і кава #2" (2005)

"Комісар Мегре і Кіціус"

"Комедія з убивством"

"Вилов бандюг по-науковому"

 Непосидючі покійнички ("Інспектор і кава" #3) (2006)

"Прищепка на хвості"

"Кава по-диявольськи"

"Непосидючі покійнички".

 Роман-фентезі "Чарівна брама". (2008 р.)

 "Валерій і Наталя Лапікури про Григорія Сковороду, Жана Анрі Фабра, Петра Котляревського, Івана Кожедуба, Михайла Остроградського" (2008)

 Вовкулаки не пройдуть: народний детектив (2009)

Народний детектив "Ще не вмерла…" (2004 р.)

 Детектива! (2010)

 В Багдаді все спокійно ("Інспектор і кава") (2010)

 "Містечко моє, містечко" — двокнижжя (2010)

Кобиздохівські оповісті

Короп по-чорнобильськи

 Рушниця, що не вистрелила" (2010)

 Чорна комедь з убивством (2012)

 Провінційна полька з вихилясами (2012)

 Мурро і Гавчик. Розслідування починаються (2016)

 Мурро і Гавчик. По слідах чупакабри (2016)

 Мурро і Гавчик. Загадка собаки Баскервілів (2016)

 Мурро і Гавчик. Викриття шпигуна (2016)

 2016 — колективна збірка оповідань та новел "Палітра смаків" із серії "П'ять зірок"

 2017 — колективна збірка оповідань "Їде маршрутка..." із серії "Дорожні історії"

 

Пройдить тест про творчість Н. Лапікури

21 лютого - Міжнародний день рідної мови.

         

21 лютого  - Міжнародний день рідної мови.  Історія цього дня трагічна, але надихаюча.   Свято було проголошено на сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у 1999 році. Воно вшановує події 1952 року в Даці (Бангладеш), де влада жорстоко придушила демонстрацію студентів, які вимагали надати їхній рідній мові бенгалі статус державної.

 21 лютого — це не просто дата в календарі, а нагадування про те, що мова є генетичним кодом нації. В Україні це свято набуло особливого значення, ставши символом стійкості та ідентичності.

                   Сучасний ренесанс

Зараз ми спостерігаємо унікальне явище — свідомий перехід мільйонів людей на українську. Це вже не питання походження, а питання вибору. 

Мода на своє: Українська стає мовою технологій, бізнесу, молодіжного сленгу та передового мистецтва. 

Престиж: Знати рідну мову досконало — це ознака інтелекту та поваги до свого коріння.

Цитати, що влучають у серце:

«Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову».

— Ліна Костенко

«Мова — це не просто спосіб спілкування, а щось більш глибоке. Мова — це душа нації, її святиня, її найцінніший скарб».

— Іван Огієнко

Що ми можемо зробити для мови сьогодні?

Ми не просто зберігаємо мову — ми її творимо. Найкращий спосіб вшанувати рідне слово — це:

Спілкуватися нею у побуті, не боячись помилок.

Споживати український контент: музику, кіно, книги.

Поширювати красу мови серед друзів та у соцмережах.

21 березня - Всесвітній день поезії

 Щороку у березні світ відзначає Всесвітній день поезії. 

Щоб привернути увагу суспільства до поезії як до джерела відповідей на багато питань людства, як до мистецтва, повністю відкритого людям, на 30-ї сесії ЮНЕСКО у 1999 році було прийнято рішення: 21 березня кожного року відзначати Всесвітній день поезії. 

Прийнято говорити, що поезія – це загущеність думки й почуття….. Іван Франко назвав поезію «кристалізацією» життя; Ліна Костенко пише «Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі»… Символічним знаком поезії, як відомо, є крилатий кінь – Пегас, адже «крилатість» – одна з важливих її якостей. Поезія допомагає нам жити разом. Вона необхідна для встановлення діалогу між культурами та для гармонійної взаємодії між різними суспільствами. Заохочення поетичної творчості, її поширення та перекладу — це ще один із чинників сприяння культурному різноманіттю, життєво важливе джерело натхнення, відроджуване живою єдністю поета в багатогранних проявах його творчості.

Colorful Scrapbook Quiz Game Presentation від користувача Lubov Mazyrenko

Справжня поезія — безсмертна. Так, можна заперечити, що мало чого є у світі настільки ж нетривкого, ніж слова — чи то на папері, чи на камені. Поезія подібна властивостями до алмазу, але не має його твердості. Однак згадаймо слова героя великого роману: «Рукописи не горять». І навіть через тисячі років віднайдений серед пісків пустелі клаптик папірусу зі словами стародавнього поета зберігає свою силу. Ця поезія приходить до нас через час і простір і торкається нашої душі так само, як і сучасна. Кажуть, що поезія — це голос істини, голос правди . Той, хто чує його, здатний піднятися на вершини духу, згуртувати націю, об’єднати людство. 

Поезія лікує, надихає, розчулює, смішить. Вона не вимагає від вас багато уваги й часу – але якщо ви все ж знайдете для неї трохи місця у своєму житті – вона вам неодмінно віддячить. Всесвітній день поезії – гарна нагода попіклуватися про свою книжкову полицю й поповнити її поезією.

Поезія єднає. Якщо вам подобаються однакові вірші, цілком можливо, ви станете чудовими співрозмовниками і друзями. Схожі поетичні смаки говорять про схоже світовідчуття, а отже, про десятки спільних ниточок, які можуть між вами протягнутися. Поділіться з друзями улюбленим віршем – і, можливо, відкриєте когось з дуже неочікуваного боку. 

 

До 95-річчя від дня народження  

В. З. Нестайка (1930–2014),

українського письменника, драматурга, журналіста

Всеволода Нестайка справедливо вважають класиком дитячої літератури. Його книги перекладені двадцятьма мовами, серед них арабська та бенгалі.
 
За творами письменника знято фільми, які отримали міжнародні нагороди. Телефільм «Тореадори з Васюківки» одержав на міжнародному фестивалі в Мюнхені Гран-прі (1968), на Міжнародному фестивалі в Алегзандрії (Австралія) – головну премію (1969). Кінофільм «Одиниця з обманом» премійовано на Всесоюзному кінофестивалі у Києві (1984) і відзначено спеціальним призом на міжнародному кінофестивалі у Габрово (Болгарія, 1985).
 
До 95-річчя від дня народження  В. З. Нестайка (1930–2014), українського письменника, драматурга, журналіста в бібліотеці Первомайського ліцею «Ерудит» підготовлено книжкову виставку. Експозиція презентує творчий доробок письменника. В своїх книгах він веде розмову завжди з щирою довірливістю, не нав'язуючи власних оцінок, з веселим іронічно-усміхненим поглядом на своїх героїв, на їх невмілі вчинки, таким чином стверджуючи добро, чесність, відкритість і засуджуючи зло, малодушність, заздрість.

Пропонуємо вашій увазі презентацію про життєвий шлях В.З. Нестайка і вікторину "Світ дитинства В. Нестайко"

"Світ очима дитини: Всеволод Нестайко" від користувача Lubov Mazyrenko

Віртуальна Вікторина від користувача Lubov Mazyrenko