24 лютого - 230 років від дня народження Вільгельма Грімма

Вільгельм Грімм − (1786-1859), німецький філолог, збирач й видавець казок

       Вільгельм Грімм, німецький філолог, один з двох славнозвісних братів-казкарів, народився 24 лютого 1786 року в місті Ханау (Німеччина), в сім’ї юриста. Вільгельм закінчив Марбурзький університет за спеціальністю “Філологія”.
       У 1805-1809 роках разом із братом Якобом складався в гуртку Гейдельберзькому романтиків, де намагався відродити інтерес до фольклору.
       У 1812 році Вільгельм і Якоб випустили перший том найпопулярніших “Дитячих і сімейних казок”, у 1815 році був виданий другий том. У загальній складності в двох томах містилося близько 200 народних казок та 10 дитячих легенд. У 1818 році світ побачив двотомник “Німецьких переказів”. У 1819 році Вільгельм удостоївся ступеня доктора в Марбурзькому університеті. З 1819 по 1829 роки працював бібліотекарем в місті Кассель.
У 1825 році Вільгельм Грімм одружувався. У 1831 році був зведений в екстраординарні, а в 1835 році в ординарні професори Геттінгенського університету. У 1840 році за політичні виступи разом з братом був звільнений з університету.
         З 1841 по 1852 роки викладав в Берлінському університеті. Останні 7 років життя займався виключно науковою роботою. Разом із братом Якобом вони стали засновниками германістики − науки про німецькою мовою і літературі.
        Помер Вільгельм Грімм 16 грудня 1859 року в Берліні.
        Наукова і художня спадщина братів Ґрімм велика, значення їхніх праць неможливо переоцінити. Серед центральних залишаються публікації середньовічних німецьких текстів “Про давньонімецький мейстерзанґ” (1811); “Рейнеке Лис” (“Reineke Fuchs”, 1834); дослідження “Німецькі героїчні сказання” (“Deutsche Heldensage”, 1829), праці Я. Ґрімма “Німецька міфологія” (“Deutsche Mythologie”, 1835), “Німецька граматика” (“Deutche Grammatic”, 1819-1836), також збірки казок “Дитячі і родинні казки” (1812-1815); німецьких легенд “Німецькі легенди” у 2 т. (“Deutsche Sagen”, 1816-1818).
        Безсумнівно, всесвітню славу мають “Домашні і родинні казки”, найсамобутніший і один з найпопулярніших у світовій літературі творів. У першому виданні казок, опублікованому на Різдво 1812 р. у берлінському видавництві “Книготоргівля для реальних шкіл”, було 86 текстів, у 2-му томі, який вийшов у 1815 р., містилося 70 текстів, в останньому прижиттєвому виданні казок було вже 210 текстів, вони й принесли братам Ґрімм всесвітню славу. Перший переклад казок був здійснений данською мовою в 1816 p., в 1821 р. − голландською, в 1823 р. − англійською, в 1830 р. − французькою. Сьогодні казки братів Ґрімм перекладені понад 100 мовами світу, в тому числі й українською.
         У чому ж причина всесвітньої популярності ґріммівських казок? Одна з причин полягає в тому, що брати Ґрімм зібрали, обробили і видали найтиповіші та найпопулярніші сюжети, які склали фундамент культури та літератури Європи. Спираючись на величезний матеріал, вони виявили структуру казки, заклавши основи наукового підходу до дослідження казкових сюжетів. Брати Ґрімм першими створили літературно достовірний стилістичний взірець книжної народної казки, жанр якої один із дослідників творчості братів Ґрімм визначив як “ґріммівський” (О. Науменко).
          Ґріммівська казка є розповіддю чи історією, яку вирізняє “лаконізм і ємнісність вираження, насиченість багатозначними іменами, зв’язаними лише дієсловами” (О. Науменко). У казках Ґрімм відсутні розгорнуті психологічні мотивування, описовість мінімальна, проголошується “буденність” дива, відсутні моралізуючі елементи. Казкам братів Ґрімм притаманна зрозумілість і простота викладу, доступність сприйняття. Цим здебільшого пояснюється і популярність “Дитячих і родинних казок”.
           Водночас, даючи до видань своїх казок розлогі примітки, в яких були варіанти існуючих сюжетів, Якоб і Вільгельм Ґрімм заклали основи наукового підходу до публікацій пам’яток народної творчості, внесли важливий внесок у фольклористику. Вивчення натомість спадщини самих братів Ґрімм та їхніх послідовників оформилося в школу гріммознавства, центр якої розташований на кафедрі германістики Вуппертальського університету.
           Відновити хід роботи Якоба і Вільгельма Ґрімма над казками стало можливим після відкриття Еленберзького рукопису.
Українською мовою казки братів Ґрімм перекладали О.Макарушка, Є.Попович, С.Сакидон, В.Лазня, Г.Захарчук, Є.Кротевич, П.Кондель, Ф.Новицький, І.Груба, О.Іваненко та ін.