Тест "Як я почуваюся?"

Відповідай чесно: ніколи (0), рідко (1), іноді (2), часто (3)

1. Останнім часом я відчуваю втому навіть після відпочинку.
Ніколи Рідко Іноді Часто

2. Мені важко зосередитися на навчанні чи справах.
Ніколи Рідко Іноді Часто

3. Я втратив(-ла) інтерес до занять, які раніше приносили радість.
Ніколи Рідко Іноді Часто

4. Мій настрій часто поганий без очевидної причини.
Ніколи Рідко Іноді Часто

5. Я відчуваю тривогу або напруження більшу частину дня.
Ніколи Рідко Іноді Часто

6. Мені важко заснути або я прокидаюся занадто рано.
Ніколи Рідко

9 травня - День Європи в Україні

 

«Мандрівка сторінками Європи»

У шкільній бібліотеці відбувся пізнавальний бібліотечний урок, присвячений Дню Європи. Захід мав на меті розширити знання учнів про європейські країни, їх культуру, традиції та спільні цінності.
Під час уроку школярі здійснили віртуальну подорож країнами Європи, дізналися цікаві факти про їх символіку, визначні пам’ятки та видатних діячів. Особливу увагу було приділено темі єдності, миру та співпраці між народами.
Учні активно долучалися до інтерактивних завдань: відповідали на запитання вікторини, відгадували країни за описами, працювали з картами та ілюстративними матеріалами. Атмосфера заходу сприяла розвитку пізнавального інтересу та формуванню поваги до культурного різноманіття Європи.
Бібліотечний урок у 5-А класі пройшов у дружній та творчій обстановці, залишивши у дітей яскраві враження та нові знання.

Пропонуємо Вам відповісти на питання вікторини про Европейській Союз:

 

                        Поєднай назви країн ЄС з їх прапорами

Великдень: Світле свято весни та відродження

 🌿 Великдень: Світле свято весни та відродження 🌿 

Дорогі друзі, юні читачі ! Наближається найсвітліше та найважливіше весняне свято — Великдень, або Пасха. Це час, коли природа остаточно прокидається від зимового сну, а наші серця сповнюються радістю та надією. 

✨ Чому це свято особливе?
Великдень — це свято Воскресіння Ісуса Христа. У цей день люди вітають одне одного словами: «Христос Воскрес!», на що відповідають: «Воістину Воскрес!». За народним повір'ям, на Великдень обов'язково треба веселитися, адже хто сумуватиме в цей день — сумуватиме весь рік.
🍞 Головні символи свята:
*   Паска — ритуальний хліб, символ вічності людського життя. Традиційно її печуть у Чистий четвер, дотримуючись тиші та спокою в домі. Вважалося, що вдала паска віщує родині щастя та добро.
*   Писанка та крашанка — символи сонця, весняного відродження та зародження нового життя. 

🎨 Світ великодніх яєць:

Українські традиції розпису надзвичайно багаті! Чи знаєте ви, що існують різні види великодніх яєць?:

1.  Крашанки — яйця, пофарбовані в один колір (найчастіше червоний — колір життя та любові).

2.  Крапанки — прикрашені кольоровими цятками воску.

3.  Дряпанки — візерунок на яких вишрябується гострим предметом.

4.  Писанки — найскладніші, розписані за допомогою воску та писачка дивовижними орнаментами.

🌈 Кольори та символи:

Кожен колір на писанці має своє значення: **жовтий** символізує тепло та врожай, **зелений** — надію та пробудження природи, а **блакитний** — чистоту неба та душі. Майстрині часто зображують на них сонце, зірки, дубове листя, пташок та оленів.

🧺 Великодній кошик:

У святковий кошик, прикрашений вишитим рушником, ми кладемо паску, яйця, а також масло, сир, ковбасу та сіль. Після освячення в церкві вся родина збирається за святковим столом.

Не забудьте про традиційну гру — «битки»! Діти стукаються яйцями, перевіряючи, чиє найміцніше.

Бажаємо всім мирного Великодня, радості та справжнього весняного дива! 🐣🕊️.

Запрошуємо вас до нашої бібліотеки ознайомитися з виставкою книг про народні традиції та розгадати цікаві великодні ребуси!

                  

                                          Дайте відповідь на питання вікторини:

21 березня - Всесвітній День поезії

 Сьогодні – Всесвітній день поезії 

Поезія надихає, звеличує, штовхає на подвиги… Вірші найвідоміших поетів світу окриляють закоханих романтиків, запалюють відчайдушних любителів пригод, спонукають до боротьби за свої права.

Мабуть, не знайдеться в світі людини, як б не знала напам’ять хоча б одного віршованого твору. А як щодо Вас?)

Нині достеменно невідомо, хто вперше почав складати вірші. Проте найстарішими вважають вірші-гімни поетеси-жриці Ен-хеду-ани, яка жила в 23 столітті до нашої ери.

Про життя поетеси відомо лиш те, що вона була дочкою аркадського царя Саргона, що завоював Ур (територія сучасного Ірану). Ен-хаду-ана писала про місячного бога Нанна та його дочку, богиню вранішньої зорі Інанну.

Пройдуть роки, і світ відкриє для себе імена незрівнянного Вільяма Шекспіра, талановитого Вольтера, славетного Тараса Шевченка, генія пера Олександра Пушкіна, які писатимуть на вічні теми: кохання та зради, щастя і горя, дружби та ненависті, миру та війни, свободи та неволі.

Нині поезія стала настільки популярною, що для неї навіть день окремий вигадали — 21 березня. Вперше Всесвітній день поезії відсвяткували… як гадаєте, де?.. звичайно ж, у Парижі, одному з найромантичніших міст Землі. А запровадила свято ЮНЕСКО у 1999 році.

Відтоді щороку цього дня креативні люди збираються разом, щоб поділитися власними поезіями та висловити свої почуття і емоції. 

Друзі! Вітаємо Вас зі Всесвітнім Днем поезії. Нехай її бурхливе джерело наповнює ваші серця безмежною блакиттю, дарує натхнення, гарний настрій та легкі рими. Поезія надихає, звеличує, штовхає на подвиги… Вірші найвідоміших поетів світу окриляють закоханих романтиків, запалюють відчайдушних любителів пригод, спонукають до боротьби за свої права.

 

 

Ювілей справжньої мисткині: Наталі Лапікурі 75!

 Ювілей справжньої мисткині: 

Наталі Лапікурі 75!

Наталя Лапікура народилася 17.03.1951 року в Чорнобилі, але її батьки досить швидко перебралися до Києва.

Валерій Лапікура народився в 1943 році в Сибіру, де його батьки були в евакуації під час війни. В 1944 році повернулися в Україну Валерій Лапікура закінчив Київський Національний університет імені Тараса Шевченка, після чого працював журналістом на українському радіо і телебаченні.

Наталя Лапікура закінчила Київський інститут інженерів цивільної авіації і працювала інженером авіаційного обчислювального центру. Згодом закінчила Національну Академію управління і стала вести економічну програму на Державному українському телебаченні.

Валерій і Наталя Лапікури разом зняли багато телевізійних програм і фільмів, зокрема, "Югославія. Мертвий сезон" — про те, яким великим горем для людей є війна.

Разом написали багато книжок. Серед них — детективні повісті "Інспектор і кава", про те, як боролися зі злочинністю в 70-і роки минулого століття. Зараз йде робота над телесеріалом на основі цих повістей.

Оскільки у Валерія і Наталі Лапікур дев'ять онуків, то вони також пишуть і дитячі книжки. Вже вийшла збірка оповідань про дитинство видатних людей — Григорія Сковороди, Петра Котляревського, Жана Анрі Фабра, математика Михайла Остроградського і льотчика-аса Івана Кожедуба.

Бібліографія творів :

 Кримінальний роман: малоросійський детектив.

 "Хазарська балада": роман-фентезі (2001 р.);

 Детективний серіал "Інспектор і кава #1" (київський детектив у стилі "ретро") (2004–2006 рр.)

"Покійник "по-флотському" ("Інспектор і кава")

Наступна станція — смерть ("Інспектор і кава")

Поїзд, що зник ("Інспектор і кава")

 "Вилов бандюг по-науковому" "Інспектор і кава #2" (2005)

"Комісар Мегре і Кіціус"

"Комедія з убивством"

"Вилов бандюг по-науковому"

 Непосидючі покійнички ("Інспектор і кава" #3) (2006)

"Прищепка на хвості"

"Кава по-диявольськи"

"Непосидючі покійнички".

 Роман-фентезі "Чарівна брама". (2008 р.)

 "Валерій і Наталя Лапікури про Григорія Сковороду, Жана Анрі Фабра, Петра Котляревського, Івана Кожедуба, Михайла Остроградського" (2008)

 Вовкулаки не пройдуть: народний детектив (2009)

Народний детектив "Ще не вмерла…" (2004 р.)

 Детектива! (2010)

 В Багдаді все спокійно ("Інспектор і кава") (2010)

 "Містечко моє, містечко" — двокнижжя (2010)

Кобиздохівські оповісті

Короп по-чорнобильськи

 Рушниця, що не вистрелила" (2010)

 Чорна комедь з убивством (2012)

 Провінційна полька з вихилясами (2012)

 Мурро і Гавчик. Розслідування починаються (2016)

 Мурро і Гавчик. По слідах чупакабри (2016)

 Мурро і Гавчик. Загадка собаки Баскервілів (2016)

 Мурро і Гавчик. Викриття шпигуна (2016)

 2016 — колективна збірка оповідань та новел "Палітра смаків" із серії "П'ять зірок"

 2017 — колективна збірка оповідань "Їде маршрутка..." із серії "Дорожні історії"

 

Пройдить тест про творчість Н. Лапікури

21 лютого - Міжнародний день рідної мови.

         

21 лютого  - Міжнародний день рідної мови.  Історія цього дня трагічна, але надихаюча.   Свято було проголошено на сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у 1999 році. Воно вшановує події 1952 року в Даці (Бангладеш), де влада жорстоко придушила демонстрацію студентів, які вимагали надати їхній рідній мові бенгалі статус державної.

 21 лютого — це не просто дата в календарі, а нагадування про те, що мова є генетичним кодом нації. В Україні це свято набуло особливого значення, ставши символом стійкості та ідентичності.

                   Сучасний ренесанс

Зараз ми спостерігаємо унікальне явище — свідомий перехід мільйонів людей на українську. Це вже не питання походження, а питання вибору. 

Мода на своє: Українська стає мовою технологій, бізнесу, молодіжного сленгу та передового мистецтва. 

Престиж: Знати рідну мову досконало — це ознака інтелекту та поваги до свого коріння.

Цитати, що влучають у серце:

«Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову».

— Ліна Костенко

«Мова — це не просто спосіб спілкування, а щось більш глибоке. Мова — це душа нації, її святиня, її найцінніший скарб».

— Іван Огієнко

Що ми можемо зробити для мови сьогодні?

Ми не просто зберігаємо мову — ми її творимо. Найкращий спосіб вшанувати рідне слово — це:

Спілкуватися нею у побуті, не боячись помилок.

Споживати український контент: музику, кіно, книги.

Поширювати красу мови серед друзів та у соцмережах.

21 березня - Всесвітній день поезії

 Щороку у березні світ відзначає Всесвітній день поезії. 

Щоб привернути увагу суспільства до поезії як до джерела відповідей на багато питань людства, як до мистецтва, повністю відкритого людям, на 30-ї сесії ЮНЕСКО у 1999 році було прийнято рішення: 21 березня кожного року відзначати Всесвітній день поезії. 

Прийнято говорити, що поезія – це загущеність думки й почуття….. Іван Франко назвав поезію «кристалізацією» життя; Ліна Костенко пише «Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі»… Символічним знаком поезії, як відомо, є крилатий кінь – Пегас, адже «крилатість» – одна з важливих її якостей. Поезія допомагає нам жити разом. Вона необхідна для встановлення діалогу між культурами та для гармонійної взаємодії між різними суспільствами. Заохочення поетичної творчості, її поширення та перекладу — це ще один із чинників сприяння культурному різноманіттю, життєво важливе джерело натхнення, відроджуване живою єдністю поета в багатогранних проявах його творчості.

Colorful Scrapbook Quiz Game Presentation від користувача Lubov Mazyrenko

Справжня поезія — безсмертна. Так, можна заперечити, що мало чого є у світі настільки ж нетривкого, ніж слова — чи то на папері, чи на камені. Поезія подібна властивостями до алмазу, але не має його твердості. Однак згадаймо слова героя великого роману: «Рукописи не горять». І навіть через тисячі років віднайдений серед пісків пустелі клаптик папірусу зі словами стародавнього поета зберігає свою силу. Ця поезія приходить до нас через час і простір і торкається нашої душі так само, як і сучасна. Кажуть, що поезія — це голос істини, голос правди . Той, хто чує його, здатний піднятися на вершини духу, згуртувати націю, об’єднати людство. 

Поезія лікує, надихає, розчулює, смішить. Вона не вимагає від вас багато уваги й часу – але якщо ви все ж знайдете для неї трохи місця у своєму житті – вона вам неодмінно віддячить. Всесвітній день поезії – гарна нагода попіклуватися про свою книжкову полицю й поповнити її поезією.

Поезія єднає. Якщо вам подобаються однакові вірші, цілком можливо, ви станете чудовими співрозмовниками і друзями. Схожі поетичні смаки говорять про схоже світовідчуття, а отже, про десятки спільних ниточок, які можуть між вами протягнутися. Поділіться з друзями улюбленим віршем – і, можливо, відкриєте когось з дуже неочікуваного боку. 

 

До 95-річчя від дня народження  

В. З. Нестайка (1930–2014),

українського письменника, драматурга, журналіста

Всеволода Нестайка справедливо вважають класиком дитячої літератури. Його книги перекладені двадцятьма мовами, серед них арабська та бенгалі.
 
За творами письменника знято фільми, які отримали міжнародні нагороди. Телефільм «Тореадори з Васюківки» одержав на міжнародному фестивалі в Мюнхені Гран-прі (1968), на Міжнародному фестивалі в Алегзандрії (Австралія) – головну премію (1969). Кінофільм «Одиниця з обманом» премійовано на Всесоюзному кінофестивалі у Києві (1984) і відзначено спеціальним призом на міжнародному кінофестивалі у Габрово (Болгарія, 1985).
 
До 95-річчя від дня народження  В. З. Нестайка (1930–2014), українського письменника, драматурга, журналіста в бібліотеці Первомайського ліцею «Ерудит» підготовлено книжкову виставку. Експозиція презентує творчий доробок письменника. В своїх книгах він веде розмову завжди з щирою довірливістю, не нав'язуючи власних оцінок, з веселим іронічно-усміхненим поглядом на своїх героїв, на їх невмілі вчинки, таким чином стверджуючи добро, чесність, відкритість і засуджуючи зло, малодушність, заздрість.

Пропонуємо вашій увазі презентацію про життєвий шлях В.З. Нестайка і вікторину "Світ дитинства В. Нестайко"

"Світ очима дитини: Всеволод Нестайко" від користувача Lubov Mazyrenko

Віртуальна Вікторина від користувача Lubov Mazyrenko

 

             

  14 вересня - День українського кіно

 

Професійне свято працівників кінематографії - День українського кіно - встановлений Указом Президента від 12.01.1996 № 52/96 і відзначається щорічно у другу суботу вересня.

Перша українська кінозйомка відбулася у вересні 1896 року в Харкові, де фотограф Альфред Федецький зняв кілька хронікальних сюжетів. А вже в грудні Федецький влаштував перший український кіносеанс у Харківському оперному театрі.

З дореволюційним кіно в Україні пов’язана творчість багатьох популярних акторів. Королевою екрану тих часів була Віра Холодна, яка народилася в Полтаві і багато знімалася в Одесі.

У 1922 році було засновано Всеукраїнське фотокіноуправління, якому вдалося реконструювати одеське і ялтинське підприємства, а в 1928 році ввести в дію Київську кінофабрику (майбутню Київську кіностудію ім. О. Довженка). У 1930 р. в Україні з’являється перший звуковий фільм - документальна стрічка Д. Вертова «Симфонія Донбасу».

Українські художники впродовж минулого століття створили власну яскраву кіношколу, яка гідно збагатила світове кіно. У пам’яті назавжди залишаться імена Олександра Довженка і Івана Кавалерідзе, Марка Донського, Сергія Параджанова, Леоніда Бикова, Леоніда Осики, Івана Миколайчука і багатьох їх талановитих творчих послідовників. Протягом останніх років в український кінематограф прийшло нове покоління кіномитців.

У 2003 році був прийнятий Закон України «Про загальнодержавну програму розвитку кіноіндустрії», завданням якого є створення належних умов для розвитку кінематографії України, відновлення ролі і впливу національного кінематографу у культурній, соціальній і духовній сферах життя українського народу, відновлення кінематографії як конкурентоспроможної галузі, вдосконалення механізмів позабюджетного фінансування та залучення в кінематографію України інвестицій.

В 2024 році День українського кіно припадає на 14 вересня.

Представляємо вам добірку визнаних шедеврів, тож у це свято українського кіно радимо вам заглибитись у вітчизняний кінематограф, де через невблаганність часу заховалось безліч шедеврів, які треба дивитися, вивчати й надихатись ними.

https://suspilne.media/culture/12219-12-sedevriv-ukrainskogo-kino-aki-mae-podivitis-kozen/

Добірка українських фільмів

Українські фільми, які варто подивитися:

 

Кіборги, 2017

Памфір, 2022

Поводир, 2014

Гніздо горлиці, 2016

І будуть люди (серіал), 2020

Мої думки тихі, 2019

Я працюю на цвинтарі, 2021

Червоний, 2017

Висота 307,5 , 2019

Довбуш, 2023

 

На долю багатьох українських сімей нині випало чимало випробувань. У такі часи саме найближчі люди стають опорою для кожного з членів родини – саме тому ми зробили для вас добірку з дитячих та анімацій фільмів для сімейного перегляду українського виробництва. Це картини, які розповідають багато цікавих історій, що веселять та змушують замислитися.

 

https://ukrcy.news/2024/01/05/ukrayinski-filmy-ta-multfilmy-dlya-pereglyadu-z-ditmy/

Пропонуємо вам перевірити свої знання у вікторині «У світі української кінематографії», дізнатись цікаві факти з історії перших винаходів українців та про перші стрічки, які стали фундаментом для сучасного кінематографу.

Вікторина "Кіно у книзі оживає"

 

Вишиванка: українська душа

Вишиванка — це не лише особливий елемент святкового національного одягу, але й важлива частина культури українського народу. А тому знати про існування такої події як День вишиванки повинен кожен українець.

За словами істориків та археологів певні елементи вишиванки існували ще на одязі скіфів. Вони проживали на території сучасної України до нашої ери. За часів Київської Русі також носили вишитий одяг, а згадки про особливе вбрання русинів можна знайти в записах багатьох мандрівників.

Крізь віки проніс український народ любов до вишиванки та зберіг особливі традиції її створення. Кожний регіон України може похвалитися своїми унікальними звичаями, які пов'язані з національним орнаментом на одязі.

Історію виникнення особливої української вишивки пов'язують із Трипільською культурою епохи пізнього неоліту. Трипільці були умілими гончарами, однак вони не лише робили красивий посуд з глини, але також прикрашали його спіральними візерунками. Історики переконані - такі ж символи можна було побачити і на одязі трипільців.

Якщо говорити про мотиви, які зустрічаються в українській вишивці, то найдавнішими вважаються геометричні візерунки: різноманітні ромби, зигзаги, кола, хвилясті лінії, меандри, цятки тощо. Водночас використовувалися такі вишивальні техніки як пряма гладь та "ретязь" (різновид "хрестика"). Остання була особливо популярною на заході сучасної України.

В XIX столітті наступив переломний момент в історії вишивки. Саме тоді з'являється така професія як вишивальниці. У них замовляли вишиванки для цілої сім'ї. Відтепер не треба було самим оздоблювати вбрання, адже все робили майстрині. Популяризацією вишиванки серед української інтелігенції займався Іван Франко. Саме він був першим, хто сміливо поєднував вишиту сорочку з діловим піджаком.

2006 року в Україні було запроваджено особливе свято — День вишиванки. Ініціатором створення виступила Леся Воронюк, яка на той час була студенткою історичного факультету Чернівецького національного університету. Дівчина запропонувала своїм одногрупникам обрати день та прийти на лекції в національному вбранні. Цю ідею підтримали не лише студенти, але й викладачі. З роками традиція стала популярною по всій території України. Дата завжди припадає на третій четвер травня. 2024 року це буде 16 травня. Подія швидше носить символічний характер, тому що не прив'язана до державного або церковного свята. Одягнена вишиванка 16 травня стане символом незламності українського духу, заявою на весь світ про те, що українці - вільний народ.

 День вишиванки — подія, яка покликана зберегти українські традиції, передати їх наступному поколінню.

Напередодні свята вишиванки бібліотекари провели урок «Вишиванка: українська душа» для учнів 3-х класів, на якому ознайомили дітей з історією свята, з кольорами вишивки, з орнаментами вишивальної техніки, з картою вишиванок. Учні відповідали на запитання вікторини.  Наприкінці уроку запропонували ліцеїстам  за допомогою QR-коду перейти до сайту,    де можна створити власне закодоване ім’я в український вишивці. Діти були в захваті. 

                                              9 травня – День Європи

В Україні 9 травня як День Європи відзначається з 2023 року. Його встановлено Указом Президента України від 8 травня 2023 року № 266 «з метою зміцнення єдності народів Європи, забезпечення миру і стабільності на Європейському континенті». І саме 9 травня День Європи як символ єдності та миру на континенті відзначають у країнах Євросоюзу. 

Після завершення Другої світової війни, коли Європа лежала в руїнах, європейські країни почали продумувати принципи політичної співпраці та економічної кооперації. Для економічного відновлення потрібно було забути про історичну ворожнечу, зокрема між Францією та Німеччиною, та почати спільними зусиллями будувати єдине майбутнє. 

9 травня 1950 року французький міністр закордонних справ Роберт Шуман виступив з ініціативою налагодити в Європі спільну координацію та контроль за важкою промисловістю. Він запропонував розробити принципи спільної політики для досягнення солідарності в цій окремій галузі. Шуман запропонував створити нову форму організації держав у Європі у вигляді "наднаціональної спільноти". Метою такої спільноти, за словами французького урядовця, було створення механізму попередження воєн, щоб їх не лише «не можна було уявити, а й вони були неможливими». У своїй Декларації він наголошував, що економічна співпраця допоможе підвищити стандарти життя та стане першим кроком до об’єднаної Європи. 

Шляхом до реалізації плану Шумана мала стати Європейська спільнота вугілля та сталі. За його задумом, Франція, Німеччина та інші європейські країни мали передати управління виробництвом вугілля та сталі єдиному органу. Унаслідок такого об’єднання ключові галузі військової промисловості також мали перейти під спільний контроль, що унеможливило б підготовку окремої країни до нової війни.

 В результаті у 1951 році в Парижі був підписаний договір про створення Європейської спільноти вугілля та сталі. Спершу його ратифікували шість країн: Франція, Німеччина, Італія та країни Бенілюксу - Бельгія, Нідерланди й Люксембург. Організація була відкрита для інших європейських держав. Вважається, що саме Декларація Шумана офіційно започаткувала процес європейської інтеграції.

Тисячолітня історія України є невід’ємною складовою історії Європи. Важко переоцінити ступінь культурної, політичної, мілітарної та економічної інтеграції української нації до загальноєвропейської спільноти. Після отримання у червні 2022 року статусу кандидата на вступ до Європейського Союзу Україна впевнено крокує до нового формату цього споконвічного цивілізаційного об’єднання. І в цей же час саме Україна вже не вперше у своїй історії рятує Європу від зовнішньої загрози, від навали варварської орди. 

Сьогодні українці зі зброєю в руках захищають Європу і дають шанс на мир і створення нової світової системи безпеки. І очевидно, що необхідною умовою для подальшого існування європейської цивілізації є перемога над росією, відновлення територіальної цілісності України та унеможливлення майбутньої агресії російського імперіалізму проти будь-кого на планеті.

 

Бібліотекарі провели захоплюючу подорож для учнів 7 класу "Шляхами Європи: відкриваємо таємниці країн" Діти ознайомилися з європейськими цінностями, символами Європи. Відповідали на питання вікторини, впізнавали  за описом дивовижні споруди Європи. 

#тижденьчитання2024

       

          Завершився Національний 

                 тиждень читання 2024

 

Наприкінці  Тижня  читання 2024  до поетичного челенджу приєдналися  учні 5-го класу.

Національний тиждень поезії від користувача Lubov Mazyrenko

 

21 БЕРЕЗНЯ -  ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ПОЕЗІЇ

ЩО ЦЕ ЗА ДЕНЬ?

Поезія є не просто частиною загальносвітової культури, а й одним з геніальних досягнень людства. Особлива енергетика поезії здатна вести за собою, надихати та об’єднувати. Всього кілька поетичних рядків дивним чином можуть передати романтичні почуття та філософські роздуми, радість життя та біль втрат. І байдуже, якою мовою написані талановиті вірші — почуття й емоції, які вони висловлюють, не знають кордонів. З метою пропагування мистецтва поезії серед населення, підтримки мовного різноманіття за допомогою віршів та сприяння дрібним видавництвам ЮНЕСКО встановила Всесвітній день поезії (World Poetry Day), який відзначається щорічно 21 березня.

ПОЕЗІЯ УКРАЇНИ

В Україні був поширений особливий національний поетичний жанр — думи, тобто епічні та ліричні поеми, які речитативом виконувалися під акомпанемент бандури чи кобзи.

 Але справжнім духовним лідером для українців став Тарас Шевченко. Народжений в кріпацтві, він мав видатний художній та поетичний таланти, а за революційний настрій своїх віршів пережив десятирічне заслання.  Попри коротке життя, український геній залишив багато видатних поем, балад, повістей та збірку «Кобзар». Шевченко є поетом всесвітнього масштабу — його вірші перекладено на більшість світових мов, і навіть за межами України поету встановлено чимало пам’ятників.

 В кінці XIX – на початку XX століття виникли нові поетичні течії — символізм, футуризм, акмеїзм, імажинізм. Представниками цих течій є відомі поети — французи Рембо, Верлен, Бодлер; росіяни Бальмонт, Блок, Брюсов, Гумільов, Мандельштам, Ахматова, Єсенін та багато інших. Україна в цей час збагачується творами класиків національної поезії — Івана Франка та Лесі Українки.

 Перша половина XX століття подарувала Україні творчість Максима Рильського, Павла Тичини, Володимира Сосюри, Андрія Малишка. Попри жорсткі рамки державної цензури цим поетам вдавалося писати вірші, які не втрачають актуальності досі.

 1960-ті роки отримали назву «епохи шістдесятників» — молодих натхненних людей, зокрема, поетів, які вкладали в свої вірші передову громадянську та національну позицію. Творчість поетів-українців тієї доби — Василя Стуса, Василя Симоненка, Дмитра Павличка, Ліни Костенко багато в чому залишається актуальною і зараз.

 Сучасна українська поезія, заснована на вікових традиціях, водночас стала більш глобалізованою.  Поети, які належать до різних поколінь, надають багато уваги не тільки національним, а й  загальнолюдським проблемам. Серед найвідоміших сучасних українських поетів —  Сергій Жадан, Оксана Забужко, Юрій Андрухович, Андрій Любка.

 З найдавніших часів і донині поезія залишається  живим видом мистецтва, який постійно розвивається, але суть її залишається незмінною — прагненням до відтворення найглибших та найважливіших людських почуттів.

У  всесвітній день поезії управління освіти організувало чудовий захід в Арт-Хабі Вінграновського. Назустріч прийшли цінителі поезії та початківці.  Вірші читали: Наталія Терещенко, Ірина Відмиш, Катерина Пасічник, Олена Гонтар, Ольга Островська та учениці ліцею та гімназії.

                    Пропонуємо вам відгадати автора поезії по строках віршів.

 

                        Національний тиждень читання 2024 триває….

       

  До Поетичного Челенджу долучилися учні 3 класу, які з задоволенням прочитали свої улюблені вірші про рідний дім, край та Україну.

Тиждень Національного читання 2024 від користувача Lubov Mazyrenko

В Україні триває Національний тиждень читання поезії 2024

 

                          «Ріки незмінно течуть додому» 

З 16 до 24 березня в Україні триває Національний тиждень читання поезії.

Тема тижня поезії 2024 – ДІМ. Гаслом став рядок із вірша сучасної української поетки Ірини Шувалової – «Ріки незмінно течуть додому».

Поняття «дім» для кожного українця і українки набуло щемкого й навіть сакрального значення. Дім для нас тепер про повертання і чекання, про безумовну віру в тих, хто за цей дім бореться. Дім – це світло, котре гріє, навіть, коли вас розділяють тисячі кілометрів. Дім – це чуття себе частиною чогось більшого, частиною родини. Дім – це Україна.

Також Український інститут книги в межах Національного тижня читання поезії презентував каталог«Українська поезія | 2023-2024».

 Активність українців дозволила Інституту створити інтерактивну мапу заходів Національного тижня читання поезії. Це зручний, корисний та інформативний інструмент, який містить дані про місця і події. Кожен охочий може переглянути мапу, обрати найближчі місця проведення та відвідати їх. Ознайомитися з Інтерактивною мапою подій Національного тижня читання поезії

Третій день Поетичного Челенджу присвячений поезії,  яка покладена на музику. Тому ми пропонуємо вам прослухати пісню і визначити кому з українських поетів належать слова до цієї пісні.

20 лютого - День Героїв Небесної Сотні

 

Герої не вмирають

    20 лютого в Україні на державному рівні вшановують День пам’яті Героїв Небесної Сотні, згадуючи найтрагічніші дні масових розстрілів протестувальників під час Революції Гідності 2013-2014 років. Пам’ятний день встановлено указом Президента України 11 лютого 2015 року з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні.

       Саме 20 лютого 2014 року в середмісті Києва загинуло найбільше людей – 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013–2014 років і п’ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року за демократичні цінності та територіальну  цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні.

        Пропонуємо вам виставку-реквієм книг, які можна почитати про Героїв Небесної Сотні.

 

Animated Break Break Education Video від користувача Lubov Mazyrenko

    Книга – найцінніший з винаходів людства. Вона сіє правду, добро і любов;  дає нам відповіді на всі запитання і гарну пораду; навчає жити, любити і працювати.

       14 лютого – Міжнародний день дарування книг (International Book Giving Day). Це добровільна ініціатива, започаткована у 2012 році американкою Еммі Бродмур, спрямована на підвищення інтересу до книг і бібліотек.

Мета Міжнародного дня дарування книг – надихнути людей по всьому світі подарувати 14 лютого книгу – бібліотеці, другу, рідним. Вважається, що у цей день мають об’єднатися і ті, хто дарує книги, і ті, хто прищеплює любов до читання.

Blue Minimalist World Book Day Quote Celebration Facebook Post від користувача Lubov Mazyrenko